Архитектурные объекты Замковий комплекс (1534-1554 рр., добудови XVII- пп. XVIII ст.) в Бережанах Тернопольской области 
Историко культурное наследие Украины
 
УКРАИНА:  Тернопольская областьБережаныАрхитектурные объекты

Замковий комплекс (1534-1554 рр., добудови XVII- пп. XVIII ст.)


Збудований Бережанський замок родиною Сенявських в 16-18 ст. з костелом Святої Трійці 1554 р., який став родовою усипальницею Сенявських. Бережанський замок 1554 р., іменований "східним Вавелем" вважають найвизначнішою захисною спорудою епохи українського ренесансу. Його зведено італійськими майстрами за новоголландською системою, розробленою Гійомом Л. де Бопланом. Досить солідна територія, що нині знаходиться в межах міського парку, обгороджена кам’яним муром.

На відміну від інших твердинь, бережанський замок постав не на високій горі, а в глибокій заболоченій річковій долині на острові, утвореному двома рукавами річки Золота Липа. Цей замок створено не як військово-оборонну, а як оборонно-житлову споруду. У 17 ст. у східній частині замку вибудовано палац, який за пишне оздоблення порівнювали з краківським Вавелем. По периметру замку йшли не оборонні мури, а житлові будинки, однак були і бойові вежі, три з яких збереглися до наших днів. До замку вела оздоблена кам'яною різьбою в'їздна брама з перекидним ланцюговим мостом.

Над його південною брамою було написано: “Вельможний пан Микола Сенявський, воєвода Руський, гетьман війська, староста галицький та коломийський вибудував цей замок з тесаного каменю власним коштом на похвалу Всемогутньому Богові і на оборону вірних християн року 1554”. Замок мав форму п’ятикутника з чотирма оборонними вежами. Внутрішнє подвір’я замку було влаштоване у формі італійського палаццо.

На замковому подвір’ї була побудована каплиця Святої Трійці в готичному стилі, яка служила родинною усипальницею роду Сенявських. У 1570 році замок був додатково розбудований і зміцнений. Цього ж року на північ від Старого міста за Лісницьким потоком закладено Нове Місто (воно було без привілею). У 1619-1622 роках навколо замкових валів були закладені додаткові бастіонні фортифікаційні укріплення. Було зведено чотири бастіони. В'їзд до замку влаштовано черезравелін. Підступи до замкових укріплень були захищені водою.

В 1620 році татарські загони, що снували в околицях Бережан, навіть не наважились штурмувати міські укріплення.

Юліуш Словацький у своєму творі “Ян Білецький” писав:

Бжежанський пан в околиці чарівній
Оселю мав. Там поміж двох потоків
Розкішний замок у красі предивній
Каплиця й башти зводились високі.

Пани бжежанські дбали про місто. Розбудовували не тільки замок а й Бережани. В 1600 році було почато будівництво Фарного костелу Різдва Діви Марії. У стіну костелу була вмурована плита, яка засвідчує що його заклав Адам-Єронім Сенявський. 31 серпня 1626 році костел було освячено.

Знову Юліуш Словацький:

В Бжежанськім храмі, сяєвом залитий

Мигтить вівтар; гримлять гучні органи;

Дрижать пілястри й надмогильні плити;

На лавах світлі миготять жупани.

У костелі була розміщена скульптурна галерея надгробних пам'ятників Сенявських. Пам'ятники розміщувалися у вівтарній частині, і всі вони були виконані за участі голландця Гайнріха Горста (Ендриха Сницаря). Невдовзі, по зведенні правої каплиці храму в ній була встановлена велична едикула Адаму Сенявському коштом його дружини Катерини. Вона пережила і чоловіка і своїх дітей: Миколая, Олександра і Прокопа. Їм всім вона також встановила пам'ятники, автором яких був Ян Пфістер зі Львова, який 26 років був одночасно і громадянином Бережан.

В 1920 році саркофаги Адама Єроніма Сенявського та трьох його синів Миколая, Прокопа й Олександра вивезено до Вавельського замку. Там вони знаходяться й понині.

Бережанський замок після завершення бойових дій справляв враження майже цілковитої руїни. Власник замку Якуб Потоцький уже був не в змозі утримувати цей архітектурний комплекс за власний кошт. У 1921 р. Потоцькі вирішили передати замок, а разом із ним і костел, у державну казну. Нащадок Станіслава Потоцького, Якуб, мешкав у Франції і не міг, та й не хотів, займатися своїми бережанськими справами. У 1925 році замок перейшов у власність Польської держави. У тому ж році було відремонтовано дах костелу. Консервуються замкові стіни, вивчаються костьольні підземелля, проводяться аматорські розкопки. Все це проводиться фактично під контролем командування 51 піхотного полку прикордонних стрільців, що дислокувався в Бережанах з грудня 1921 р. Військові підрозділи підтримують місто у належному стані, зокрема зберігаючи замок від подальших руйнувань. За останній вид діяльності у 1933 р. звання почесного громадянина Бережан було надано полковнику 51 піхотного полку Станіславу Бідацькому. Військове командування передбачало відновлення замку в своєму стані на 1775 рік. Але коштів бракувало. А потім була Друга світова й німецька окупація.


Адрес:
Дата создания: 08-11-2013   
Последнее изменение: 09-12-2013   
Количество просмотров страницы:2808
Автор:  Ленартович Р.Б.

 


Новые объекты
 
Популярные объекты
 
Похожие объекты
Вірменський костел. (Бережаны)

Бернардський монастир. (Бережаны)

Банк (Бережаны)

Вірменський костьол Св. Георгія 1764 р (Бережаны)

Міска ратуша(3-музеї) (Бережаны)

Дерев’яна Миколаївська церква кін. XVI-поч. XVII ст.; (Бережаны)

Церква Св. Трійці XVII-поч. ХХ ст. (Бережаны)

Замковий комплекс (1534-1554 рр., добудови XVII- пп. XVIII ст.) (Бережаны)

Язловецкий замок (Бучач)

Збаражский замок (Збараж)

  Панорама Оборона Севастополя 1854-1855 годов (Севастополь)

База отдыха Остров Сокровищ (Красный Лиман)

Фонтан Зеркальная струя (Харьков)

Библиотека завода Славтяжмаш (Славянск)

Площадь Славы (Киев)

Гостиница Бригантина (Херсон)

Веб камера в пгт. Кириловка (Запорожье)

Музей истории обороны Аджимушкайских каменоломен (Керчь)

Памятник неизвестным воинам выносившим знамя части (Хмельник)

Пансионат Радуга (Мариуполь)

  Царский курган (Керчь)

Ратуша (Черновцы)

Старый Замок (Каменец-Подольский)

Железнодорожный вокзал (Славянск)

Арианская часовня (Белогорье)

Дом-корабль (Шифа) (Черновцы)

Въезд в город Красный Лиман (Красный Лиман)

Ливадийский дворец (Ялта)

Пантикапей (Керчь)

Белгород-Днестровская крепость (Белгород-Днестровский)

Комментариев пока нет. Вы можете быть первым!

Для того, чтобы оставлять комментарии необходимо войти под своим именем или зарегистрироваться